Голосування за кандидатів на посаду нового прем’єра проходило серед 160 тисяч членів Консервативної партії. Хоча результати голосування стали відомі 23 липня, офіційно переможець стане прем’єр-міністром 24 липня.
За Бориса Джонсона виборці віддали 92 тисячі 153 голоси (66%), а за його конкурента Джеремі Ханта вдвічі менше – 46 тисяч 656 (34%).
Він був головним претендентом на посаду прем’єра Великої Британії, яку до цього моменту обіймала Тереза Мей. Він – прихильник виходу країни зі складу Євросоюзу.
Тереза Мей склала свої повноваження 3 червня.
Раніше Джонсон заявляв, що в разі обрання на пост глави уряду не планує платити Євросоюзу відступні за Brexit, допоки не доб’ється прийнятних умов виходу Британії з ЄС.
Уповноважений ЄС по Brexit Мишель Барньє висловив надію, що Джонсон буде сприяти впорядкованому виходу Великої Британії з Європейського Союзу.
“Ми очікуємо конструктивної роботи з прем’єр-міністром Борисом Джонсоном, коли він вступить на посаду, щоб полегшити ратифікацію Угоди про вихід і домогтися впорядкованого Brexit. Ми також готові переробити узгоджену декларацію про партнерство відповідно до керівних принципів Європейської ради”, – написав він у Twitter.
Стосовно Росії він заявив наступне:
“Я не фанат Путіна, навіть навпаки. Кажуть, він найбагатша людина світу, його вороги сидять у в’язницях, журналістів, які його критикують вбивають. Може, він і виглядає як Доббі, але він – безжалісний і маніпулятивний деспот”, – писав у своїй колонці Джонсон в 2015 році.
Таким чином новий прем’єр намагався згладити результати голосування парламенту про війну з ІГІЛ в Сирії. Сам Джонсон тоді підтримав ідею військової операції, в результаті чого став об’єктом нападок своїх супротивників.
“Часто мене запитують:” Борис, ти голосував за війну? “І я кожен раз намагаюся пояснити, що в Сирії і так йде війна. Так чи аморально співпрацювати з Путіним? Не впевнений. Нам потрібно сконцентруватися на нашій меті – повне знищення ІГ в Сирії та Іраку “, – аргументував Джонсон.
У виправдання співпраці з Путіним, Джонсон згадав сера Уїнстона Черчилля, який “все життя ненавидів комунізм”, але заради перемоги над Гітлером у Другій світовій війні воював на стороні і разом з СРСР. “Прийшов час відійти від мислення часів Холодної війни. Я не довіряю Путіну, але якщо ми будемо занадто гордими, ми нічого не досягнемо”.
“Страшно подумати, що ця людина стоїть біля керма ядерної держави … Порівняння з 1936 роком дуже вдало, але мені здається, було б нечесно забороняти брати участь в мундіалі нашої збірної. Хоча загроза безпеки команді і фанатам в Росії дійсно є”, – додав Джонсон .
Стосовно України:
Через два місяці після вступу на посаду міністра закордонних справ Джонсон провів перший візит в Україну, де зустрівся зі своїм колегою Павлом Клімкіним. Тоді нинішній прем’єр запевнив, що Британія “не піде на компроміси з питання приналежності Україні будь-якого її регіону”.
Тоді ж Джонсон заявив, що питання безпеки в Україні безпосередньо залежать від Росії, але в рішення ситуації з Донбасу і Криму повинні вносити вклад всі сторони. Клімкін ж, зі свого боку, зазначив допомогу Британії в “побудові стратегічних комунікацій, а також боротьбі з корупцією та російською пропагандою”.
Вже через рік, в Лондоні, Джонсон зазначив, що за минулі три роки Україна досягла більшого, ніж за всі попередні роки незалежності. “У той же час, напевно, ніхто думає, що поставлені завдання повністю виконані. Є стурбованість тим, як вибирали суддів в КСУ. Ми також бачимо застій в створенні Антикорупційного суду, а робота НАБУ буде виправдана тільки коли винні постануть перед судом”, – заявив тодішній глава МЗС Британії.
З питання будівництва “Північного потоку-2” Джонсон займає тверду проукраїнську і проамериканську позицію. На його думку, новий газопровід економічно прив’яже країни ЄС до “ворожої Росії”. Також прем’єр підкреслював, що протистояння РФ вимагає “євро-атлантичного єдності”, а Європа могла б внести в Газову директиву ЄС поправки, завдяки яким на європейському ринку усувалася б монополія РФ.
Про Brexit і Європу:
На думку Джонсона, Brexit принесе однозначну вигоду Британії, оскільки в разі виходу з Європейського союзу, країна зможе до 2050 року обійти сильну економіку Європи – Німеччини. Також прем’єр апелює до можливого скасування гербового збору, що спростить покупку молодими парами свого власного житла.
Прем’єр хоче за допомогою Brexit об’єднати Британію. “Прийшов час об’єднати країну і суспільство. І ми не зможемо приступити до виконання цього завдання, поки не задовольнимо першочергова вимога народу – через три роки і двох провалених спроб ми повинні вийти з ЄС”, – заявив він.
Одним з найбільш чутливих питань по Brexit-процесу залишається кордон Північної Ірландії з Ірландією, яка, в разі виходу Британії з ЄС, може стати не просто “умовної”, а обрости безліччю митниць і буквально розділити острів на дві частини.
Про містера Трампа і США:
В 2018 році, під час свого першого візиту до Британії, президент США Дональд Трамп заявив, що Борис Джонсон, якого Тереза Мей відправила у відставку через розбіжності з Brexit, буде “відмінним прем’єр-міністром”. Через рік Трамп повторив свої слова і додав, що “ретельно вивчав кандидатів, але Джонсон відмінно впорається з прем’єрством”.
“Мені він подобається, і завжди подобався. Не знаю, чи оберуть його, але він відмінний хлопець, дуже талановитий політик. Він добре ставився до мене і моєї країні”, – додав президент США. І лейбористи, і консерватори бурхливо відреагували на заяву Трампа і назвали це “втручанням в чужі справи”.
Сам же Джонсон, якщо і критикував лідера США, то швидше за за його расистські висловлювання на адресу однієї з конгресвумен, а не за його політику. Слова Трампа про те, що американському політику Олександрії Окас-Кортес потрібно повернутися на свою батьківщину і спробувати зробити її менш “кримінальною та занедбаною” прем’єр назвав “абсолютно неприйнятним”.
У ситуації з витоком в мережу листів посла Британії в США Кіма Деррока, в яких дипломат назвав Трампа “невмілим, некомпетентним і небезпечним”, новий прем’єр зайняв нейтральну позицію. На дебатах зі своїм конкурентом на виборах Джеремі Хантом Джонсон заявив, що необхідно “випатрати” того, хто “злив” переписку, в той час як Хант твердо наполягав на необхідності залишити посла на посаді.
