Чому не виконується план по доходах держбюджету

За даними Державного казначейства України в червні 2019 року держбюджет недоотримав близько 17,3 млрд грн, що становить 17,8% від плану. У липні казначейство зафіксувало мінус дохідної частини близько 3 млрд (4,2% від плану). В цілому ж, за січень-липень 2019 року план за доходами недовиконано на 30,7 млрд (5,1%).

У першому півріччі 2019 року до держбюджету зайшли одноразові великі перерахування, які помітно вплинули на статистику.

Перерахування до бюджету дивідендів НБУ на суму 64,9 млрд грн в квітні і травні підкинуло показник доходів, але на кінець червня позитивний ефект від цього себе вичерпав, про це повідомляє Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE-Україна”.

Поліпшити показники дохідної частини в липні, допомогло перерахування 8,2 млрд грн дивідендів за 2018 рік держкомпанії НАК “Навтогаз України”. Сумарно в 2019 році Навтогаз вже направив до держбюджету 12,3 млрд грн, що становить 90% від чистого прибутку компанії за минулий рік.

Похожее изображение

“На другу половину року припадають як і найбільші витрати бюджету, так і ризики недовиконання доходів від імпортного ПДВ через незапланованого сильного зміцнення гривні”, – відзначає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

В основному недонадходження доходів спостерігається по ПДВ з вітчизняних товарів, акцизу на тютюнові вироби і ренті на видобуток природних ресурсів. Це зазначає Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU. Також експерт звертає увагу, що в цьому році відшкодування ПДВ відбувалося в дуже значних обсягах – 83,7 млрд грн, тоді як за перше півріччя 2018 року відшкодували майже на 20 млрд грн менше.

“Доходи від ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування експортерам в червні впали на 17% в порівнянні з минулим роком, – деталізує Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital. – Це сталося через високий обсяг відшкодування ПДВ (+ 41% рік до року), тоді як зростання доходів від ПДВ без урахування відшкодування був досить високим – 19,9% “.

В цілому ж Євгенія Ахтирко бачить проблему в дуже слабкому зростанні доходів бюджету, який в червні склав 0,8% рік до року, тоді коли зростання витрат держбюджету тільки посилився і досяг 19,5%. Тобто, дефіцит утворюється через диспропорції зростання доходів і витрат.

Похожее изображение

У числі причин, які призвели до такої ситуації, Віктор Шулик називає слабку ділову активність в порівнянні з очікуваннями і певні маніпуляції з доходами частини населення і компаній. Адже через ризик втратити субсидію на оплату “комуналки” багато громадян воліють приховувати рівень доходів, а метод “батога” у вигляді підвищення штрафів за неофіційно працюють в цьому випадку не допоміг.

Ще одне джерело проблем – тіньова економіка. Як зазначає Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, через корупцію на митниці Україна щорічно недоотримує $ 4-5 млрд.

Щоб компенсувати недонадходження доходів, державі доводиться більше позичати. І як зазначає Киян, план на 2019 рік щодо розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) в 202 млрд грн в Україні вже перевищили на 31 млрд грн. Гроші позичають під високу ставку близько 17% річних. В майбутньому повернення цих боргів може створити проблеми для державних фінансів.

“Зміцнення гривні зараз відбувається через агресивний попит на державні облігації в гривні (ОВДП), падіння енергетичних цін на зовнішніх ринках і стабільне зростання надходжень перекладів від українських гастарбайтерів, – узагальнює Дмитро Боярчук. – При прогнозі на 2019 й рік ці фактори недооцінили і саме тому курс гривні зараз вище, ніж очікували “.

“У період підготовки відразу до двох виборчих компаніям курсова стабільність і сильна національна валюта були в пріоритеті, навіть якщо при цьому зростав дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу”, – вважає Віктор Шулик. Нацвалюта зміцнювалась різними інструментами, в числі яких залучення іноземних інвестицій на короткі терміни, а ці гроші скоро доведеться повертати.

Через розбіжності планових і реальних показників курсу гривні в бюджеті виникають перекоси. Про це зазначає Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU, сильніша гривня, ніж передбачалося при плануванні бюджету, призводить до недовиконання надходжень з податків на імпорт і тими податками, за якими ставки встановлені у валюті (наприклад, акцизний збір).

Проблеми з наповненням держбюджету, які можуть загостритися під кінець року, доведеться вирішувати не сьогоднішнім чиновникам, а новоствореному уряду. Добре, якщо воно продовжить співпрацювати з МВФ і буде слідувати рекомендаціям фонду. Якщо при цьому збережеться незалежність НБУ, такий небезпечний інструмент фінансування бюджетного дефіциту, як включення друкарського верстата, навряд чи буде задіяний.

Не виключено, що бюджет 2019 роки восени доведеться переглядати. Втім, опитані Фокусом експерти заспокоюють, що відчутно “різати” державні витрати скоріше за все не стануть. “Імовірність секвестру бюджету невисока, – вважає Євгенія Ахтирко. – Швидше за все, в ручному режимі будуть регулюватися не критичні статті – капітальні витрати і т.п”.