Куди вступали абітурієнти цього року

Понад 60 тисяч абітурієнтів отримало рекомендації на бюджетне місце, а найпопулярнішими за кількістю поданих заяв стали: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет Івана Франка та Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського.

Найпопулярнішими серед абітурієнтів бакалаврату стали гуманітарні спеціальності: міжнародні відносини та право, журналістика, політологія, культурологія, історія та археологія, а також стоматологія та медична психологія.

Факультети математики, фізики, астрономії чи будівництва, як і попередні роки, отримали вступників з невисокими прохідними балами. (“Фізика” – 116, “Хімія” – 111,”Математика” – 110)

“Прохідні бали низькі там, де низьким є конкурс, наприклад, на умовне “Гірництво” зарахованих менше, ніж бюджетних місць”, – пояснює директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Картинки по запросу директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний

Вибір абітурієнтів не дуже корелюється зі списком найзатребуваніших професій. З тих, які потребують вищої освіти на сьогоднішній день це бухгалтери, лікарі, вчителі, спеціалісти державної служби, економісти, провізори, інженери та фармацевти. Професіями майбутнього експерти називають урбаніста-еколога, дизайнера емоцій, IT-медика, біоетика, космобіолога та архітектора живих систем.

У червні МОН повідомило, що державне замовлення на бакалаврські програми зросте майже на тисячу додаткових бюджетних місць; зростання пов’язане з більшою кількістю випускників шкіл, а не з затребуваністю на ринку праці. Істотно підвищилась кількість державних місць у галузі “Освіта”.

У педагогіці в галузі середньої освіти, зокрема на спеціальності “Середня освіта (українська мова і література)” Міністерство додало 116 місць; разом на цю спеціальність було виділено 976 бюджетних місць. На напрямок “Філологія” подано 65 419 заяв. У той же час на інженерні та природничі спеціальності, зокрема “Транспортні технології (автомобільний транспорт)” бюджетне замовлення було збільшено на 123 місця, “Річковий та морський транспорт” на 84, “Гірництво” – 39, “Біомедичну інженерію” – 17; “Математика” та “Географія” – 10.

“Ви можете вступити без проблем, конкурс нижчий, ніж 15 років тому, але не отримаєте належної якості вищої освіти в більшості випадків”, – пояснює Стадний.
“І тут ми вже говоримо про речі, яких не бачать вступники, бюджетне місце лише вершина айсбергу, а під водою знаходиться вся проблема, – грошей для цих бюджетних місць ми виділяємо недостатньо”, – додає експерт.

Якщо співвідносити між собою не просто число державного замовлення з року в рік, а число державного замовлення і кількість людей, які вступають – конкурс падає.

Картинки по запросу Єгор Стадний

“У 2005-2006 роках у середньому по країні на кожне бюджетне місце претендувало трішки менше, ніж 4 людини, а зараз – 2,5-6. Для багатьох людей, які дивляться на конкурс лише хайпових-трендових спеціальностей, мої слова будуть видаватися злим жартом, бо вони там бачать перед собою умовно 300 бюджетних місць, а вступників при тому 20 тисяч. Проте якщо брати загалом всі обсяги державного замовлення, то зараз конкуренція на вступі значно нижча.”, – повідомляє Стадний.

“У державному бюджеті в нас на всіх студентів всіх років, у всіх університетах різних профілів (медичні, військові, міносвіти, мінкультури) виділяється приблизно 30 мільярдів на рік. Це не лише вступники цьогорічні, а всі курси.

На одного студента-бюджетника припаде близько 45 тис гривень, але цього недостатньо, на деяких спеціальностях, які потребують обладнання та лабораторій, потрібно у два або навіть у три рази більше коштів.

Ситуація стає ще складнішою, якщо згадати, що насправді за цими бюджетними місцями і за цими грошима криються ставки викладачів. І тут ми підходимо насправді до кореня питання – ставки викладачів. Тому що держава – це один великий бухгалтер, який виплачує зарплату десь для 70-80 тисячам професорів та викладачів, ще якась частина фінансується за рахунок грошей контрактників”, – зазначає експерт.

Отже, або викладачів стане менше, а їхні зарплати вищі, або ми й далі будемо платити по 7 тис грн доценту.