Грошові рахунки 10 українських IT-компаній арештовані в латвійському PNB Banka

Грошові рахунки 10 українських IT-компаній арештовані в латвійському PNB Banka

В латвійському PNB Banka, який 12 вересня був визнаний неплатоспроможним, арештовано рахунки 10 українських IT-компаній через звинувачення у відмиванні коштів.

У нашому розпорядженні, виявився фрагмент листа, який постраждалі компанії написали віце-прем’єру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитру Кулебі. Представники постраждалих компаній також зустрічалися з Кулебою через виниклі проблеми.

У листі йдеться, що компанії не можуть отримати навіть 100 тис. євро гарантованої виплати через арешт.

“Ми стурбовані практикою щодо українських, в основному ІТ компаній, які були клієнтами латвійського банку “PNB BANKA”, щодо здійснення гарантованої виплати. У процесі підготовки та подання документів, необхідних для отримання суми гарантованої виплати в розмірі 100 тис. євро, вони отримали повідомлення від Служби фінансової розвідки Латвії, що їхні рахунки заарештовані, а самі компанії були звинувачені у відмиванні грошей і фінансування тероризму! Такі листи з обвинуваченням отримали компанії, які мали рахунки в банку не менше 5 років і завжди проходили перевірки банку і не викликали ніяких підозр з боку служби фінансового моніторингу банку. Проблеми почалися тільки після подачі документів на відшкодування гарантованої виплати. Мова в основному йде про відомі ІТ компанії, які прозоро ведуть свою діяльність протягом багатьох років як в Україні, так і за її межами”, — йдеться в повідомленні.

“Така проблема має системний характер і не є поодиноким випадком. Українські компанії стали заручниками ситуації, втративши вклади, та ще й повинні боротися за власні кошти, витрачаючи десятки тисяч євро на латвійських юристів, які не дають 100-відсоткової гарантії у вирішенні цього питання. Таке ставлення до українських контрагентів на жаль може стати серйозним бар’єром для майбутніх взаємин між українськими інвесторами/компаніями і Латвією”.

Контекст. Що сталося з банком

Комісія ринку фінансів і капіталу Латвії (КРФК) 15 серпня прийняла рішення зупинити роботу PNB Banka. Фінустанова повністю припинила надання фінансових послуг, включно з виконанням платежів клієнтів, щоб не допустити відтоку банківських коштів. Це означає, що дію платіжних карт, банкоматів і платежів в інтернет банку призупинено. Надалі, 12 вересня 2019 суд Відземського передмістя Риги на підставі заяви КРФК Латвії прийняв рішення про неплатоспроможність PNB Banka. Зараз здійснюються виплати гарантованих сум вкладів клієнтам зазначеного банку. За розміром активів PNB banka в кінці 2018 року був шостим найбільшим банком в Латвії. В кінці минулого року у цього банку було майже 100 тис. клієнтів і 40% з них — люди похилого віку.

Така ситуація з банком виникла після того як комітет експертів Ради Європи з боротьби з відмиванням тіньових капіталів і фінансуванням тероризму раніше встановив для Латвії посилений режим контролю, визнавши малоефективними дії держави в двох сферах — встановлення справжніх вигодонабувачів та запобігання фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження. Після цього уряд балтійської республіки заявив про “капітальний ремонт” всього фінансового сектора і затвердив план спрямованих на ці цілі заходів до 31 грудня 2019 року. Якщо Латвії не вдасться досягти цієї мети, вже в лютому 2020 року країну можуть включити в сірий список держав, які допускають суттєві порушення у сфері легалізації злочинних коштів та фінансування тероризму.

Точної суми заарештованих коштів представники потерпілих компаній не називають, зазначивши лише, що мова йде про “мільйони євро”.

Процедура отримання гарантованої суми за своєю суттю є нескладною: необхідно просто надати певний пакет документів, і надалі кошти в розмірі до 100 тис. євро будуть перераховані на вказаний клієнтом рахунок. У разі, якщо на рахунку клієнта було більше 100 тис. євро — сума перевищення виплачується в порядку задоволення кредиторських вимог. Процедура в принципі теж аналогічна нашій і вельми звична, хоч і з особливостями місцевого законодавства.

“І з самого початку процедури отримання гарантованої виплати клієнти почали стикатися з проблемами. Доходило до абсурду, коли клієнт подавав необхідні документи через діючі представництва, а потім через деякий час йому ставало відомо про те, що довіреність у співробітників представництва була або відкликана, або закінчився термін її дії. Тобто, документи прийняли, але не мали права цього робити”, — розповідає один з юристів, що побажав не називати свого імені.

Читайте також: У Баку розпочалася зустріч президентів України та Азербайджану.

За словами юристів, у українських айтівців почалися ще більш серйозні проблеми.

“Несподівано для себе, представникам українських компаній стає відомо, що рахунки тимчасово заморожені. Встановити причину клієнтам банку не вдається, відомо лише, що рахунки заморожені на вимогу (постановою) Служби фінансової розвідки Латвії (колишньої Служби щодо запобігання легалізації злочинно нажитих коштів (Контрольної служби), перейменованої навесні цього року з розширенням повноважень)”, — розповідає один з юристів.

“Далі — ще більше. Клієнт нарешті отримує звичайною поштою постанову про тимчасове заморожування коштів на рахунку на підставі Закону “Про запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму”. Разом з нею — постанова про арешт рахунків. Фокус полягає в такому: відправляється перший лист про тимчасове заморожування звичайною поштою. Поки воно блукає неспішно — у Служби фінансової розвідки виникають підстави для арешту рахунків. Більш того, в обох постановах нічого, крім загальних формулювань щодо підстав для таких обмежень і інформування про можливості оскаржити ці постанови по суті то й немає”.

Юристи стверджують, що зараз всі постраждалі компанії залучені в процес оскарження дій Служби.

“Само собою, що це створює чималі труднощі для бізнесу, а також вимагає чималих коштів (стартова ціна у місцевих юристів для вступу в процес — не менше 6 тис. євро). Плюс — факт неможливості розпоряджатися своїми грошима навіть в межах гарантованої суми виплати, не кажучи вже про тривалий процес стягнення по кредиторських вимог”, — сказав співрозмовник.

Telegram