Захисниця “Азовсталі” Катерина Поліщук на позивний “Пташка” на тлі з розбитою технікою зачитала вірш, який написала під час перебування у російському полоні.
Парамедикиня назвала поетичний твір “віршем свого життя”, який “піде з нею у бій”, пише “Українська правда”.
“Вірш-молитва, написаний мною в тюремних стінах після почутого вперше там пекла. Я вивчила його та молилась ним щоранку і щоночі всі чотири місяці, зі сльозами і скаженим стукотом запаленого серця”, – написала Пташка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У вірші Катерини є такі рядки:
І праведна борня розів’ється спокутою
І предків, і братів ми гибель помстимо.
На зволеній землі врага крові отрутою
Його ж гнилі сліди навіки зітремо.
Зійде вогонь богів, гриміннями гармати
Розсипле зорі іскр одвічний побратим.
Безсмертним нестрашні іржаві автомати
Мерзоти, що за мить спотвориться у дим.
Запалені серця, палкі і спраглі сплати
Зіллються в унісон громами канонад.
І ненька стрепенеться зневоленая спати,
Заграє в боротьбі з Донбасу до Карпат.
***
Невільним буде той, плекав, хто рабство в серці,
Здобуде волю муж хоробрий у борні.
Співай гучніше, брате, у кривавім герці,
Здобудемо державу, згартовану в огні.
